Краснуха (Аеромоноз) коропових риб
Краснуха (Аеромоноз) - інфекційна тяжка хвороба коропових риб, яка характеризується запаленням шкіряного покриву, крововиливами, виразками, асцитом, інфекційною черевною водянкою, єрошінням луски, витрішкуватістю, бактеріальною геморагічною септицемією, серозно-геморагічним дерматитом, екзофтальмом, гніллю хвоста і плавників, глибоким некрозом м'язів, гідратацією м'язової тканини та всіх внутрішніх органів.
Краснуха коропових риб належить до одного з найпоширеніших захворювань ставових риб, яке завдає значної шкоди рибництву. Зараження ставу краснухою найчастіше проявляється у весняно-літній період. До осені хвороба загасає й переходить у хронічну течію. Розвитку хвороби сприяють щільна посадка та травмування риб, ослаблення резистентності їх організму і несприятливі умови в ставках.
Етіологія. Збудник краснухи коропових риб - бактерії Aeromonas punctata, Aeromonas hydrophila та інші, які відносяться до роду Aeromonas, сімейству Vibrionaceae.
Епізоотологія. До захворювання схильні коропи, сазани та їх гібриди у віці від цьогорічок до виробників, але більш вразливі дволітки і трилітки. Джерело збудника інфекції - хворі, перехворівші риби, їх виділення і трупи, а також риби-мікробоносії, п'явки, паразитичні рачки-аргулюси. Збудники хвороби (патогенні аеромонади) можуть бути виявлені у воді. У водойми збудник інфекції заноситься з водою, хворою рибою, водоплавними і рибоядними птахами, знаряддями лову, рибальським інвентарем і тарою. Зараження риб аеромонозом відбувається через травний тракт (ендогенний шлях), через пошкоджену шкіру та зябра (екзогенний шлях). Тривалість інкубаційного періоду при аеромонозі, залежно від температурних умов та фізиологічного стану риби, складає від 3 до 30 днів. У риб, що перехворіли аеромонозом, виробляється постінфекційний імунітет тривалістю до 1 року.
Симптоми. Захворювання риби краснухою (аеромонозом) протікає гостро, підгостро і хронічно.
- Гостра течія (асцитна форма) супроводжується масовою загибеллю риб, частіше спостерігається у весняно-літній період. Хвороба проявляється серозно-геморагічним запаленням окремих ділянок або всього шкіряного покриву з плямистими крововиливами різної величини і форми, інфекційною черевною водянкою та збільшенням черевної порожнини, витрішкуватістю, єрошінням й випадінням луски на окремих ділянках або по всьому тілу у лускатих коропів, у дзеркальних і голих коропів - появою під шкірою бульбашок (везикул), наповнених прозорою або кров'янистою рідиною. Плавники запалені, нерідко забарвлені в криваво-червоний колір. В окремих риб спостерігається кратероподібне випинання ануса і гіперемія анального кільця. Хворі риби малорухливі, тримаються біля берегів близько до поверхні води, слабко реагують на зовнішні подразники, потім у них порушується координація рухів, риби спускаються на дно та гинуть. Гостра течія хвороби триває 2-4 тижні.
Гостра течія краснухи коропа (асцитна форма) - Підгостра течія (асцитно-виразкова форма) відрізняється зниженням смертності риб, реєструється у всі сезони року, але частіше - у весняно-літній період. Вона характеризується наявністю у хворих риб асциту, серозно-геморагічного дерматиту з утворенням виразок на тілі риби. При уповільненій течії (наприклад, в зимовий час) края виразок мають білуватий ободок, при інтенсивному патологічному процесі - червоний. Іноді на місці виразок розвивається гнильна мікрофлора і настає глибокий некроз м'язів, що призводить до оголення кісток та органів черевної порожнини внаслідок руйнування черевної стінки. Нерідко спостерігається некроз плавників з руйнуванням міжпроменевих перетинок. Хворі риби малорухливі, підходять на приплив свіжої води, лягають на бік і в такому положенні гинуть. Смертність риб досягає 90%. Підгостра течія хвороби триває 1,5 - 3 місяці.
- Хронічна течія (виразкова форма) найчастіше спостерігається в кінці спалаху хвороби у другій половині літа та восени, а також у стаціонарно несприятливих господарствах. При хронічній течії аеромонозу виявляють запальні процеси, відкриті і рубцьовані виразки на шкірі та плавниках, а також сполучно-тканинні рубці синювато-фіолетового відтінку, що утворилися на місці загоєних виразок. Хронічна течія хвороби триває 1,5 - 2,5 місяця. Риби одужують.
Хронічна течія краснухи коропа (виразкова форма)
Патологоанатомічні зміни. При гострій течії аеромонозу у риб виявляють в черевній порожнині велику кількість прозорої, жовтуватої або кров'янистої рідини, перитоніт, спайки між внутрішніми органами, катарально-геморагічне запалення кишечника, застій крові в паренхіматозних органах. Печінка нерідко жовтуватого, темно-сірого, а іноді зеленуватого забарвлення з наявністю некрозу в її окремих частинах. Жовчний міхур переповнений, селезінка збільшена в 1,5-2 рази, темно-вишневого кольору. Кровоносні судини плавального міхура розширені, на перикарді - точкові крововиливи. Аналогічні зміни, але менш виражені, спостерігають і при підгострій течії. Патологоанатомічні ознаки при хронічній течії виражені слабо. Іноді відзначають незначну гіперемію окремих ділянок слизової оболонки кишечника, збліднення печінки, збільшення жовчного міхура, набряклість нирок, спайки між внутрішніми органами.
Заходи боротьби. На рибне господарство, в якому виникло захворювання риби краснухою, невідкладно накладають карантин, забороняється ввезення та вивіз риби. Оздоровлення проводять літуванням ставків або комплексним методом.
Літування полягає у повному припиненні рибоводного процесу: восени ставки спускають, всю рибу виловлюють, умовно здорову реалізують за висновком ветлікаря. Протягом року ставки очищають від мулу, проводять дезинфекцію гідроспоруд негашеним (25 ц/га) або хлорним (3-5 ц/га) вапном. Дезинфікують знаряддя лову, тару, спецодяг.
При оздоровленні комплексним методом за неблагополучними ставками закріплюють постійних робітників, окремий інвентар, проводять лікування риби, поточну дезінфекцію спецодягу, інвентарю, тари, ложа і гідроспоруд. Підвищують рН води шляхом внесення негашеного вапна у воду з розрахунку 100-150 кг/га акваторії ставу.
Санітарна оцінка. Збудник аеромонозу коропів для людини і м'ясоїдних тварин нешкідливий. Хвору рибу, якщо вона не втратила товарного вигляду та відповідає харчовим якостям, допускають в їжу людям без обмежень. Нетоварну рибу за висновком ветеринарного лікаря-іхтіопатолога піддають технічній утилізації: використовують у провареному вигляді для корму сільськогосподарських тваринам, птиці, свиней, хутрових звірей або для переробки на рибну муку.
