Весняна ловля судака

З настанням перших теплих днів великі річки, звільняються від крижаного покриву. І вже через пару днів після льодоходу на річці розгортається чудове дійство, яке приваблює сотні рибалок - починається жор судака! Весняне підвищення активності судака вже давно перестало бути секретом, рибалки цілими бригадами вибираються до річки і намагаються зловити колючу удачу за хвіст. У таких умовах сильно зростає конкуренція між рибалками - часто на уловистій ямі скупчується до десятка човнів, адже зловити рибу чомусь хочеться всім. Але далеко не всім це вдається: хтось не вгадав з місцем, хтось - з снастю, а деяким не пощастило з приманкою.

Пошук місця - справа досвіду і, найчастіше, удачі. На ньому ми докладно зупинятися не будемо, тут більшість, думаю, і самі про все здогадується: яма поглибше, корчів побільше, течія послабше, ось і приїхали... Зі снастями вже складніше - розщедритися на дорогу «джигову» палицю може не кожен, і деякі примудряються пристосувати один спінінг і для ловлі на мікроджиг, з вагою максимум 10 грамів, і для так званого «хеві» - джига, коли вага грузила - головки досягає 50 грамів і більше... Про те, що знижується чутливість, а в деяких випадках від перевантаження може запросто зламатися «палиця», люди іноді навіть не здогадуються.

Насправді однією палицею на весняній риболовлі не обійтися, доводиться озброюватися двома. Одну - довжиною 240-270 см з тестом 3-15, або 4-16 грамів з котушкою двохтисячної серії і шнуром діаметром 0,14 мм ми будемо використовувати для ловлі на прибережних звалах і корчах, а друга, довжиною 270-300 см, тестом 12-45 г, або навіть 20-50 грамів, з котушкою вже 2500-ї серії і шнуром 0,18 мм буде нас виручати на ямах і бочагах.

А тепер підійдемо до серця цієї статті, що стало причиною її написання - обговоренню приманок для весняної ловлі. Задумайтеся, чому класичні силіконові і поролонові приманки були для риби настільки привабливі на початку їх появи в нашій країні? Правильно, тому що вони були для риби нові і не викликали страху або побоювання. А вже пізніше, коли риба наситилася однотипним, «стандартним» силіконом, вона перестала активно на нього клювати. Наплив людей останнім часом змінив ситуацію - відразу після скресання криги на уловистих ямах встигають «обрибитися» зі стандартним силіконом максимум три - чотири екіпажі рибалок, потім риба просто звикає до приманок і перестає попадатись. Активними виявляються лише «немісцеві» екземпляри, які приходять в яму ззовні, з просторів річки.

Що ж робити? В даному випадку, на мою думку, не варто чекати з моря погоди, а експериментувати з нестандартними силіконовими і поролоновими приманками. Наприклад, на перспективних місцях, де до мене було вже ловлено і переловлено, мені завжди вдається вихопити одного-двох бершиків на вугільно-чорну поролонку виробництва одного відомого майстра. Відбувається це, на мою думку, тому, що рибі просто в дивину споглядати чорний поролон замість звичного білого.

З силіконовими приманками все набагато цікавіше і тут вже, як мовиться, кольором не взяти - занадто багато колірних варіацій у кожної конкретної форми силікону. Внаслідок чого мій вибір був зроблений у напрямку зміни форми силікону в сторону американських бассових черв'яків, в достатку представлених в магазинах. Спочатку пристосовані для ловлі окуня в дрібних трав'янистих місцях, вони ідеально вписалися в мій арсенал - нестандартна форма і яскраві забарвлення були покликані привернути примхливу рибу.

Грубо кажучи, в моїй колекції існує три радикально відмінних типи нестандартних силіконових приманок.

1. Силіконові черв'яки без хвоста - тобто просто тільця витягнутої циліндричної форми яскраво- червоного забарвлення.
2. Черви з хвостом - являють собою щось подібне до дуже витягнутого твістера.
3. Різні раки. Ці імітації настільки різні за своїми формами і колірними варіаціями, що просто не піддаються опису, хоча структура їх також зрозуміла: це пасивний елемент - тільце і активні елементи - щупальця, лапки, клешні. Як видно з опису, черв'яки без хвостика і деякі моделі раків самі по собі грати не будуть, вони анімуються тільки за рахунок дій риболова, тобто безпосередньо грою приманкою за допомогою кінчика вудилища і швидкості обертання котушки. Відповідно, черв'яки і раки з активними елементами мають також власну гру. Справедливості заради варто помітити, що риба активно ловиться як на ті, так і на інші, причому судак і щука пожирають такі приманки з набагато більшим ентузіазмом, ніж звичайний, «стандартний» силікон.

Монтуються силіконові приманки за допомогою різних оснащень. Найбільш поширені методи - це оснащення двійником і стандартною «чебурашкою», в деяких випадках потрібна установка додаткових гачків на повідках. Вона застосовується, в основному, при використанні дуже довгих або об'ємних приманок (середня довжина силіконового хробака - 12-18 см, бувають і більші моделі). Для особливо закоряженних місць можна використовувати оснастки типу «Техас» або «Кароліна».

Спеціалізованої техніки ловлі на нестандартні силіконові приманки не існує, це справа експерименту. Проте варто пам'ятати, що для їх анімації необхідно здійснювати більш плавні рухи вудилищем, робити більш довгі паузи, як правило, це найкращим чином позначається на активності хижака. Також варто врахувати, що підсікання повинно бути не дуже потужним, але коротким і різким - в цьому випадку ви зможете просікти рибу, яка може утримувати силіконового черв'яка просто в стислих щелепах, не наколовшись на гачки.

На завершення варто сказати, що силіконові черви - далеко не панацея, а лише одна з маленьких сторінок звичайних рибальських експериментів, але спробувати однозначно варто. А в підсумку, можливо, саме ви будете «викачувати» під поглядами невдах конкурентів трофейного судака, який попадеться на нічим не примітного, але уловистого хробака!

Автор: Олександр ЗОЛОТАРЬОВ