Стир

Стир — річка в Україні (в межах Львівської, Волинської та Рівненської областей) і в Білорусі. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра). Витоки розташовані серед пагорбів Вороняків (частина Подільської височини), далі річка перетинає Бродівську рівнину, Волинську височину і Поліську низовину. Стир бере початок з численних джерел, які виходять на поверхню в сильно заболоченій балці, розташованій біля невеликого села Видри, що у Бродівському районі Львівської області, на висоті 257 м над рівнем моря. Загальний напрям річки північно/північно-східний. На 8 км вище кордону з Білоруссю, біля гирла Стубли, Стир розгалужується на два рукави: лівий, основний (проходить приблизно 80 % стоку) — р. Простир, завдовжки 18 км; правий, другорядний рукав — р. Старий Стир, завдовжки 75 км. Обидва рукави з'єднанні річкою Гнила Прип'ять (старе русло р. Прип'ять).

Річка протікає через багато населених пунктів Бродівського, Радехівського районів (Львівська область), Радивилівського, Демидівського, Млинівського районів (Рівненська область), Горохівського, Луцького, Рожищенського, Маневицького (Волинська область), Володимирецького, Зарічненського районів (Рівненська область).

Довжина 483 км (за іншими даними 494 км), сточище 13 130 км². Ширина річища від 2 до 10 м у верхів'ї, до 30 — 50 м у середній і нижній течії. Живлення мішане з перевагою снігового. Замерзає у грудні, скресає в березні. Найбільші притоки: Іква і Стубла (праві). Судноплавна від м. Берестечка до гирла; використовується для водопостачання, у минулому також для лісосплаву. На Стирі — м. Луцьк. Довжина річки по лівому (основному) руслі 437 км, по правому — 494 км, площа водозбору до розгалуження 11700 км², загальна (по двох руслах) 13000 км². Загальне падіння річки 119,4 м. Русло помірно і слабо звивисте, місцями у верхній та середній течії сильно звивисте, а біля гирла пряме, переважно нерозгалужене (острови трапляються рідко).

У верхній течії русло суцільно заросле водяною рослинністю, у середній й нижній — заростає тільки біля берегів. Дно переважно рівне, піщане, на плесах — мулисто-піщане, на окремих перекатах нерівне, кам'янисте. Береги заввишки від 1 до 3 м (іноді, зливаючись зі схилами долини, досягають 10—15 м), круті й дуже круті; у верхній течії вони суглинисті і рідше торф'янисті, порослі чагарником, у нижній — нестійкі до розмиву, піщані або торф'янисті, покриті лучно-болотною рослинністю, місцями чагарником і окремими деревами. Ліси займають близько 22 % площі басейну (2950 км²), у верхній частині переважають широколисті дубові, у середній і нижній — мішані (сосна, дуб). Заболочені землі з лучно-болотною рослинністю займають 1750 км² (14 %) і розташовані переважно в нижній частині басейну. Озер дуже мало (0,2 %).

Річка частково використовується для потреб сільського господарства та водопостачання (зокрема м. Луцьк). Судноплавні дві ділянки Стиру, загальною протяжністю 280 км. По річці колись здійснювалося вантажне й пасажирське судноплавство: перше — на ділянці від м. Берестечко до гирла, друге — від с. Хрінники до с. Чорторийськ. У нижній течії здійснювався сплав лісу плотами. На Стирі створене Хрінницьке водосховище та Хрінницька ГЕС (1958). Також водою річки обслуговується Рівненська АЕС (1971)

На проточних ділянках річки поширені 32 види риб і один вид круглоротих (поодинокі екземпляри міноги української трапляються поблизу с. Торговиця Млинівського району). Масовими видами в іхтіофауні річки є плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка, окунь звичайний. Численними є щука, лин, лящ, карась сріблястий, в'юн, сом, йорж звичайний.

Стир
2021-05-15 0 11257

Риболовні місця на річці Стир


0 коментарів

Unauthorized


Для того, щоб залишити коментар, увійдіть або зареєструйтесь.