Вовча

Вовча — річка в Донецькій та Дніпропетровській областях, ліва притока Самари (лівої притоки Дніпра). Довжина 323 км (або 336 км), площа басейну 13 300 км². Басейн Вовчої становить більше половини загального водозбору Самари.

Біля витоку річка має вид невеликого струмочка до 0,5 м завширшки і 10—15 см завглибшки. Далі вона утворює численні плеса, поверхня яких улітку покрита ряскою, а береги заростають високою і густою порослю очерету. У літню пору перекати між плесами часто пересихають. Аналогічне спостерігається на більшості приток Вовчої, у заплаві яких існують численні озера. Їхній природний вигляд порушується лише в місцях спорудження гребель. На Вовчій такими місцями є ділянки, на яких утворені Карлівське і Курахівське водосховища. Нижче їх русло Вовчої оживає лише навесні; улітку ж від нього спочатку залишаються плеса, наповнені водою, що до середини літа пересихають.

Лише за межами Донецької області Вовча перетворюється в річку з постійною течією; глибина її в окремих місцях перевищує 2 м, а ширина — 20—30 м. Вовча має досить велику ліву притоку — річку Верхню Терсу. Її довжина — 107 км. Нижче с. Василівка долина Вовчої звужується, береги покриті кам'янистими породами. Після прийняття у своє русло вод Вовчої (поблизу м. Павлоград) Самара стає повноводною річкою.

Вовча є найбільшою і найдовшою притокою Самари. До середини 60-х років 20 століття була судноплавною. Зараз в основному використовується для зрошення. Перед Павлоградом на річці розташований Олексіївський ліс, де ростуть дуби та сосни, а біля гирла річки — Самарський ліс.

У річку впадає 497 малих річок й струмків (включаючи 435 з довжиною менше 10 км). Сумарна довжина приток — 2560 км (у тому числі струмків менше 10 км — 1046 км). Густота річної сітки — 0,22 довжини річок на км² площі сточища. На Вовчій розташовані Карлівське водосховище і Курахівське водосховище.