Травневий короп

В суботу я поїхав в село, з наміром в неділю зранку піти на ставок. Там час від часу покльовують коропчуки.

Прибувши на ставок і добравшись до свого секретного місця, на якому я того року ловив, я побачив що вода трохи піднялася.

Спочатку прийнявся прикормлювати місце ловлі. Далі розмотавши першу вудку і спробувавши її закинути зрозумів, що не так все просто. Ставок був покритий густою ряскою, яку не можливо було пробити легкою поплавковою снастю. Розгорнувши ряску, закидаю снасті.
Перша покльовка і на гачку карась, що спокусився опаришем. Потім на черв'яка спокусився невеличкий окунь, через що було прийнято рішення не ловити на дану наживку.

Сижу чекаю. Вже починає ввижатися покльовка. І тут поплавок задзвенів на фідерній снасті. Підсікаю. На другому кінці чую сплеск і великий опір. Після невеличкої боротьби, виважую красеня коропа.
Потім почали трохи ловитись карасі. Все ловилось на опариша (короп теж), хотя місцеві рибаки всі говорять що ловлять тут на манку. А в мене манка стояла, точніше висіла мертвим грузом. Пробував добавляти різні аромати, але риба віддавала перевагу опаришу.

Зловивши декілька карасів починаю думати, що вже пора іти додому.

І тут раптом кінчик фідера здригнувся. Підхожу чекаю. Натяжка. Підсікаю.Вудка згинається вдвоє. На тім кінці щось велике. Починаю виважування. Протянувши рибу десь 4 метри, вона впирається в берег і звільняється від гачка. Бій виграла риба. Думка про похід додому пропала одразу. Просидівши ще трохи і зловивши ще одного карася вирушаю додому.