Бичок жабоголовий (Mesogobius batrachocephalus)

Бичок жабоголовий, або бичок-жаба, бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus) — велика представницька риба родини бичкових (Gobiidae), поширена в басейнах Чорного та Азовського морів. Вид належить до роду Mesogobius, який включає три види.

Бичок жабоголовий має видовжене, міцне тіло та дуже велику голову, довжина якої становить понад чверть довжини тіла. Голова сплющена й поступово звужується спереду. Потилиця та тім'я позбавлені луски, що є однією з характерних ознак виду. Кутики рота розташовані приблизно під серединою очей.

Основне забарвлення зазвичай жовтувате, однак серед жабоголових бичків трапляються й дуже темні, майже чорні особини. На передній частині спини є дрібна луска. За даними FishBase, у бічному ряді нараховується приблизно 72–85 лусок, а спинний плавець має 7 твердих променів і 16–18 м'яких.

Вид вирізняється значними для бичків розмірами. Довжина може досягати близько 35 см, маса — 600 г, а максимальний зареєстрований вік становить 8 років.

Природний ареал бичка жабоголового охоплює Чорне та Азовське моря, а також пов'язані з ними прибережні водойми й річкові системи. Вид відомий біля берегів України, Румунії, Болгарії та Грузії.

В Україні його можна зустріти, зокрема, у: 

• Керченській протоці;

• Дністровському лимані;

• Дніпровсько-Бузькому лимані;

• Тилігульському лимані;

• Березанському лимані;

• Григорівському лимані;

• Молочному лимані;

• Сиваші;

• пониззі Південного Бугу;

• Дніпрі.

В останні десятиліття вид поширився вище за течією Дніпра. Його відзначають у районі Києва та в Київському водосховищі. Дані української бази біорізноманіття також підтверджують сучасні знахідки Mesogobius batrachocephalus у басейні Дніпра.

Бичок жабоголовий добре пристосований до різної солоності води. Він населяє морські прибережні ділянки, лимани, солонуваті водойми та прісноводні лагуни. Водночас FishBase зазначає, що в повністю прісній воді вид трапляється рідше.

Місця проживання

Це переважно придонна риба. Бичок жабоголовий віддає перевагу піщаним, кам'янистим і черепашковим ґрунтам. Його також знаходять біля підводних схилів та інших ділянок із твердим дном.

Вид трапляється переважно на глибинах 20–60 метрів, хоча окремі особини можуть зустрічатися й на глибині до 100 метрів.

Чим живиться

Бичок жабоголовий — хижак, раціон якого значною мірою складається з тваринної їжі. Він поїдає креветок та інших ракоподібних, мідій і інших молюсків, а також дрібну рибу, зокрема інших бичків.

Серед їжі цього виду важливе місце займає риба. Велика голова та широкий рот добре відповідають такому способу живлення: бичок може захоплювати як безхребетних, що живуть на дні, так і невелику рибу.

Розмноження

Статевої зрілості бичок жабоголовий досягає приблизно на третьому році життя. Нерест відбувається один раз на рік, переважно у лютому–березні.

Для нересту риба наближається до прибережних ділянок. Ікру відкладає між камінням та на придатних для цього ділянках дна. Навесні вид підходить до морського узбережжя для розмноження.

Цікаві особливості

Назва «жабоголовий» добре описує зовнішність цієї риби: її масивна, широка та дещо сплющена голова справді надає їй характерного вигляду, який відрізняє її від багатьох інших бичків.

Бичок жабоголовий є одним із найбільших видів бичків у водоймах Чорноморсько-Азовського басейну. Значні розміри також мають практичне значення, в деяких районах вид має промислове значення та користується популярністю серед рибалок.

Цікаво, що здатність переносити різну солоність води дозволила цьому бичку освоїти не лише морське узбережжя та лимани, а й окремі прісноводні ділянки басейну Дніпра. Саме тому сьогодні його можна зустріти далеко від Чорного моря.

Бичок жабоголовий в Україні

Для українських водойм цей вид особливо цікавий завдяки своїй здатності освоювати нові ділянки басейну Дніпра. Якщо раніше його основні місця перебування були пов'язані переважно з Чорним і Азовським морями, лиманами та нижньою течією річок, то згодом він поширився значно вище за течією Дніпра.

Сьогодні бичок жабоголовий відомий і з водойм поблизу Києва. Його поява у верхній частині Дніпровського каскаду є прикладом того, як види чорноморсько-азовського походження можуть освоювати нові прісноводні біотопи.

Коротко про бичка жабоголового

• Наукова назва: Mesogobius batrachocephalus (Pallas, 1814)

• Родина: Бичкові (Gobiidae)

• Рід: Mesogobius

• Довжина: до 35–40 см

• Маса: до 600 г

• Тривалість життя: до 8 років

• Середовище: морська, солонувата та прісна вода

• Спосіб життя: придонний

• Типові ґрунти: пісок, каміння, черепашник

• Живлення: ракоподібні, молюски, дрібна риба

• Нерест: лютий–березень

• Ареал: басейни Чорного та Азовського морів

• Охоронний статус IUCN: Least Concern (LC)

Бичок жабоголовий — характерний мешканець Чорноморсько-Азовського басейну, якого легко впізнати за великою широкою головою, міцним тілом і значними, як для бичка, розмірами. Його здатність жити у воді різної солоності допомагає виду освоювати як морські та лиманні, так і прісноводні водойми України.