Дещо про хвороби риб. Їх не треба боятися, але не слід ігнорувати
Трапляється, що після вилову гарного екземпляра, настрій рибалки буває зіпсованим через „нетоварний вигляд” трофея. В декого виникає сумнів у придатності риби для вживання в їжу чи на корм домашнім тваринам.
Хочу поділитися інформацією з малодосвідченими рибалками, щоб застерегти їх від зайвих турбот, клопотів та панічного збору інформації.
Лернеоз – інвазійне захворювання прісноводних риб, що характеризується враженням шкіри та утворенням напливу та виразок у місцях локалізації паразитів. Збудник Лернеозу – особини жіночої статі паразитичних ракоподібних з роду Lernea. Сприйнятливі до захворювання сріблясті карасі, коропи, буфало, чорні та білі амури, товстолобики та лини. При локалізації паразита під шкіру господаря він своїми твердими виростами, що містяться у передній частині тіла сягає м’язового шару, де і закріплюється. На місці проникнення паразита виникає запальний процес, який з часом перетворюється у виразку, абсцес, свищ.
Лігульоз – інвазійна хвороба коропових, рідше – окуневих та бичкових риб, що обумовлена враженням черевної порожнини та порушенням нормальної діяльності внутрішніх органів. Збудником захворювання є плероцеркоїди ремнеців (стрічковиків), які за добрих для них умов сягають довжини тіла 2-3 м.
Для здоров’я людини при звичайній термічній обробці риби небезпеки не становлять (в світі є гурмани, що знаходять насолоду в поїданні цих цестод у присоленому, підв’яленому чи ледь присмаженому вигляді). Проміжними господарями (носіями) на першому етапі розвитку є веслоногі ракоподібні циклопи та діаптомуси, на другому – риби, кінцевими (дефінітивними) господарями (чи жертвами?) є рибоїдні птахи (мартини, чомги, баклани, пелікани). Вражена паразитом риба худне, втрачає здатність розмножуватись та орієнтувати тіло у воді, тому часто випливає на поверхню, пливучи в неприродній позі.
Пісцикольоз – інвазійне захворювання, викликане п’явками, які присмоктуються до шкіри, зябрових дуг, довкола очей, в ротовій порожнині. Збудник захворювання – риб’яча п’явка Piscikola geometra, яка має циліндричне, гладке тіло довжиною 15-35 мм, зеленкувато-оливкового кольору, що має здатність змінювати його в залежності від кольору шкіри риби. Попадаючи на повітря, п’явка рухається „приставними кроками” або „перекидом” у напрямку до води. Для людського організму загрози не становить.
Аргульоз – інвазійне захворювання, викликане паразитичними рачками Argulus foliaceus – „коропова воша” – на тілі риби, в місцях прикріплення паразита, утворюються невеличкі виразки, що за певних умов можуть перетворитися у місце проникнення в організм будь-якого захворювання.
Сапролегніоз - захворювання риб, що викликане грибами з родини Сапролегнієвих, виникає як наслідок травмування тіла з різних причин (часто-густо є ознакою більш небезпечного захворювання). У залежності від стадії ураження має вигляд моху на голові та тілі або чорних плям, ореолу чорного кольору навколо вражених ділянок плавців, найчастіше – хвостових.
Філометроидоз – гельмінтозне захворювання коропів, сазанів та їх гібридів, викликане нематодою (круглим черв’яком), яка у статевозрілому стані (переважно самиці) локалізується у м’язових тканинах, кишеньках луски, іноді у порожнині тіла, а у стадії ляльки – у внутрішніх органах: печінці, нирках, статевих органах та плавальному міхурі. Зовнішньо найчастіше захворювання виглядає як кров’яниста пляма, що розташована під лускою, де і знаходиться філометр – рожево-червоний, перерізом до 1 мм та довжиною 80–120 мм. При наявності на тілі декількох місць локалізації паразитів, а їх буває при значних ураженнях до п’ятдесяти, риба має непривабливий (нетоварний) вигляд, але за правильної теплової обробки небезпеки для здоров’я людини не становить.
Виловлену хвору рибу не слід випускати у водойму, навіть якщо її розмір менший дозволеного до вилову.
Споживаючи напівсиру рибу, людина може заразитись широким стьожаком або котячою двоусткою. Статевозріла форма стьожака паразитує в кишковому тракті людини. Котяча двоустка небезпечна тим, що оселяється в печінці людини, внаслідок чого розвивається жовтяниця і порушується діяльність шлунка. Зауважу що „аматорське” соління не гарантує повної безпеки для вживання в їжу.
Переважна більшість хвороб риб не становить небезпеки для здоров’я людини за умови нормальної теплової обробки перед вживанням. (інформацію зібрав Георгій Кучерявий, біолог-мисливствознавець).
