Найшвидша риба - Вітрильник

Найшвидшим серед тварин на землі є гепард. (При гонитві за здобиччю розвиває швидкість до 110 км/год - 115 км/год). Так ось є і риби, які розвивають таку ж швидкість, як і гепарди. А це, звичайно ж, вражає, тому що їм треба долати значний опір води. Так що ж це за найшвидша риба на Землі? Це - індо-тихоокеанський вітрильник. В одному рибальському таборі в штаті Флорида (США) були проведені випробування швидкості цієї риби на коротких дистанціях. Так ось риба-вітрильник  пропливла 91 метр за 3 секунди, а це рівносильно швидкості 109км/год.

Риба-вітрильник (Istiophorus) – належить до родини вітрильникових, разом зі знаменитими марлінами та списоносами. Власне, вітрильників налічується всього 2 види – це тихоокеансько-індійська риба-вітрильник (Istiophorus platypterus (Shaw, 1792) й атлантична риба-вітрильник (Istiophorus albicans (Latreille, 1804). Ці риби є мешканцями теплих тропічних вод. Характерною особливістю роду є високий довгий перший спинний плавник. Цей плавник починається від голови, йде вздовж всієї спини. Зразу ж за ним знаходиться другий, малий низький, спинний плавник. Спина чорного кольору з легким синюватим відтінком, боки оливково-коричневі, черевна сторона – сріблясто-білого кольору. Молоді риби, віком до 1 року, сягають 1.5-2 метра в довжину, а дорослі особини можуть виростати до 3 метрів.

Висока швидкість забезпечується унікальною будовою тіла. При швидкому плаванні великий плавник складається у спеціальну виїмку на спині. Так само ховаються анальний та довгі черевні плавники. При різких поворотах на великі й швидкості плавники різко підіймаються. Іноді вітрильники поволі дрейфують з повністю розпрямленим спинним плавником, який підіймається над поверхнею води. На відміну від переважної більшості кісткових риб, вітрильники і споріднені їм види родини Istiophoridae ефективно використовують турбулентність, тобто вода обтікає тіло не пошарово, як при ламінарному русі, а утворюючи швидкі збурення, які допомагають їм знижувати опір води. Загострені вирости верхньої і нижньої щелеп дозволяють добитися ефекту турбулентності на нижчих швидкостях. При цьому хвилеподібні рухи тіла, що є основним рушієм, зосереджені у області хвостового кінця тіла. Амплітуда руху хвоста не дуже висока, але має досить велику частоту. Зразу за рибою, яка швидко пливе, йде потік збурення – турбулентності, ефективність роботи лопаті хвостового плавника у цій області значно знижується, тому він має форму двох вузьких, місяцеподібних виростів, майже перпендикулярних основній осі тіла. Такі особливості будови забезпечують максимально високу швидкість пересування у водному середовищі. Крім того, риби-вітрильники не мають плавального міхура, оскільки при такій швидкості пересування переміщення у вертикальному напрямі системи газообміну не можуть забезпечити підтримку тиску в ньому на оптимальному рівні, таким чином він міг би бути тільки перешкодою. Ці риби володіють негативною плавучістю (тонуть), компенсуючи це за рахунок несиметричної будови тіла у відношенні до горизонтальної площини м’язових зусиль, або за рахунок похилих площин грудних і черевних плавників при повільному русі. Всі ці особливості анатомії і морфології дозволяють рибам-вітрильникам бути найшвидшими водними тваринами.

Харчуються вітрильники невеликими рибами з верхніх шарів водойм, такими, як сардини, анчоуси, скумбрії, а також ракоподібними і молюсками.

Нерест продовжується з серпня по вересень в теплих тропічних водах. Ікра дрібна, не клейка, пелагічна – здатна до плавання. Батьки не піклуються про потомство. Вітрильники дуже плодовиті – за один нерест самка відкладає до 100 мільйонів ікринок! При цьому велика частина потомства гине на ранніх стадіях розвитку, оскільки ікра, личинки мальки служать їжею численним хижакам.