Окунь на живця

Окунь - хижа риба. Але завжди при полюванні за ним ми беремо до уваги ту обставину, що харчується він переважно дрібною рибкою? У будь-якій водоймі вона є для нього звичним, найбільш доступним і ласим кормом. Саме з урахуванням цієї особливості смугастого хижака у нас здавна, як по відкритій воді, так і в зимовий період, широко практикувалася ловля поплавковою вудкою на дрібного живця ("малька"). У наші дні при достатку штучних приманок, що імітують риб'ячий дріб'язок (міні-блешень, твістерів, пластикових рибок, воблерів тощо), таку ловлю на перший погляд можна кваліфікувати як своєрідний анахронізм. Тим не менш, у неї є немало прихильників і серед сучасних рибалок.

Перевага перед спінінгом

Як відомо, вибір того чи іншого способу лову і прийому піднесення приманки багато в чому визначається умовами в місці лову. В останні роки, наприклад, серед спінінгістів широко рекламується ступінчаста проводка.

Однак вона хороша лише в тому випадку, якщо ви ловите на ділянках водойми з чистим хрящуватим або піщаним дном. Подібні умови можна зустріти на судноплавних річках, в затонах, піщаних кар'єрах і т.д.

Окуня ж частіше доводиться ловити серед водних заростей, в коряжниках та інших міцних місцях. Тут ви в кращому випадку можете вести приманку на верхніх та середніх шарах води, що не завжди приносить успіх. І я впевнений, що будь-який спінінгіст, залишивши за ранок з десяток дорогих блешень на підводних корчах, добрим словом згадає часи, коли при лові окуня користувався нехитрої снастю - поплавковою вудкою з насадженим на гачок живцем.

Я ж нерідко віддаю перевагу живцю не тільки при вудінні в закоряжених річках, але й у водосховищах, де при затоплення річкових заплав під воду пішли пні, повалені стовбури дерев, чагарник. А з якими "предметами" тільки не доводиться зіштовхуватись на старих затоплених руслах: велосипеди, шланги, ланцюги, дріт, автомобільні шини, деталі від комбайнів, сінокосарок!

Пристосовуватися до обставин

Крім того, у нас є чимало водойм, де окунь в силу обставин, що склалися найкраще бере саме на живця. Буває, що в таких водоймах сусіди смугастого хижака в періоди бесклевья впадають в заціпеніння, а окунь тим часом виявляє активність. Наведу приклад.

Одного разу в кінці серпня я зібрався на невеликий платний ставок, де крім коропів і карасів в останні роки розмножився окунь. З урахуванням різкого похолодання і північного вітру на всяк випадок, вже виходячи з дому, засунув у рюкзак садок і підйомник.

На ставку, поки карасятники і карпятники нарікали на погану погоду, я наловив під берегом десятка три верховок і усамітнився в вузькій затоці біля гирла струмка, де глибина була до трьох метрів, а місцями з води стирчали корчі.

Незабаром берега спорожніли. Я ж до 12 години дня, залишившись на самоті, "намацав" стоянку окуня і до вечора, хоч і з перервами, успішно ловив його на верховку. Закінчив ловлю, коли в наступаючих сутінках вже важко було розрізнити поплавок.

Ловлю окуня на живця може швидко освоїти будь-який початківець рибалка. Але і тут є свої нюанси, які корисно знати.

Живець

Молодь яких видів риб краще застосовувати в якості окуневого живця? Насамперед це верховка, бистрянка, гольян, уклейка, снеток. Проте в підйомник можуть потрапити і цьголітки жереха, язя, голавля. Їх повинні акуратно випустити. Не забувайте, що в майбутньому вони можуть стати вашими гідними трофеями.

Запас дрібного, окуневого живця зазвичай не заготовляють, так як він менш живучий, ніж великий, щучий. На риболовлі зберігати рибок краще всього в пластмасовому або металевому коші, час від часу освіжаючи воду.

Насаджують живця на одинарний гачок за верхню губу або ніздрю, іноді під спинний плавець або за хвостик з висновком жала гачка назовні. У періоди окуневого жора при лові на течії можна використовувати снулого живця або його шматочки.

Снасті

Для ловлі поплавковою вудкою з глухою оснасткою підійде будь-яке вудилище з м'якою вершинкою: у окуня досить слабкі губи, тому воно повинно м'яко амортизувати як при підсіканні, так і при виважуванні. Довжина вудилища залежить від місця лову. Як правило, я ловлю п'яти-шестиметровими.

Волосінь зазвичай ставлю діаметром від 0,12 до 0,20 міліметра. Колір вирішального значення не має. А ось міцність - так. Краще витратитися на високоякісну, ніж втратити трофей при клюванні великого окуня. Чим тонше ліска, тим сміливіше хижак бере живця.

Вибір гачка - справа вкрай серйозне при лові будь-якої риби. Наш випадок не виняток. Головні характеристики окуневих крючков - зацепляємість, довжина цівки, товщина дроту. Найбільш універсальними вважаються гачки з цівкою середньої довжини і злегка увігнутим усередину жалом, №№ 8-12.

Досить широкий розкид у виборі розміру залежить від величини передбачуваної здобичі, величини живця і способу його насадження.

Гачки, виготовлені з тонкого дроту, що забезпечують живучість і рухливість рибки. А це часом має першорядне значення.

Поплавок при лові на живця вибирається з урахуванням того, що схвативший наживку окунь зазвичай веде його в бік або топить з ходу. Тому його форма повинна бути розрахована на безперешкодне занурення. З іншого боку, при огружені окуневого поплавця виключається застосування так званого нульового варіанту плавучості, бо в цьому випадку навіть найменший живець буде постійно забирати поплавок під воду і швидше втомлюватися.

Як показує практика, переважна більшість рибалок-окунятників, не надто мудрують, ставлять картечину або невелику "оливку" в 12-15 сантиметрах від гачка.

При вудінні на глибині 1-1,5 метрів кращі результати дає застосування поплавців, забарвлених в захисні кольори: сірий, коричневий, зелений, чорний.

Поплавкова снасть з котушкою вимагає вудилища довжиною 3,5-4 метри. Котушка краще безінерційна, з відкритою шпулей. Прості проводочні котушки для лову з берега мало підходять і доречні хіба що при вудінні на течії з човна, моста.

Тактика ловлі

Річкового окуня добре ловити в вирах під крутоярами, на ділянках зі слабкою і зворотною течією, в зарослих травою затоках. Вздовж крутих берегів можна пересуватися вгору або вниз за течією, підкидаючи живця в заводинки, до кущів і корчів. Тут трапляються не тільки окуньки середнього розміру, але і солідні горбачі, що чекають жертву в темній глибині. Під час весняного і осіннього ходу окуневих зграй успіх часто приносить вичікувальна тактика, тобто ловля на одному-двох придивилися місцях.

У великих водоймах (озерах, кар'єрах, водосховищах) потрібно добре знати традиційні місця стоянок смугастого хижака. У ролі навідників тут нерідко виступають чайки. Зазвичай вони полюють там, де бувають скупчення риб'ячої дрібноти, а значить і хижаків. Під берегом і на віддалених від нього зарослих мілководдях окунева зграя виявляє себе тим, що дрібниця, гуляє біля поверхні, час від часу сріблястими бризками викидається з води. Тут же ідуть глухі удари, іноді плямкання. Це жирують великі горбачі. Тут і треба ловити.

Однак відсутність таких візуальних "проявів" зовсім не говорить про те, що в даному місці порожньо. Буває, що кормова риба йде на глибину (наприклад, при похолоданні) і окунева полювання проходить біля дна або впівводи, невидима оку.

Рано вранці, якщо окунь б'є під самим берегом, я намагаюся не підходити близько до урізу води. І перші закиди роблю обережно, з деякої відстані, дотримуючись маскування, щоб не злякати зграю, що підійшла . Дуже результативною буває ловля в ранковому тумані. Взагалі, ранковий кльов, як правило, активніший, ніж денний або вечірній. Виняток - похмура погода, коли окунь може брати більш або менш рівномірно протягом всього дня.

Живець на мормишки

Багато рибалок останнім часом з успіхом ловлять на живця мормишечною снастю. Мормишка виручає особливо в тих місцях, де лов з поплавцем загрожує зачепами. Рибка, насаджена за край верхньої губи на гачок мормишки, не обов'язково повинна бути рухливою. Навпаки, чим вона спокійніше, тим менше зачепів. Окунь прекрасно бачить, що відбувається навколо нього на глибині 1-1,5 метра. Тому приманку в міцних місцях не обов'язково опускати до дна, досить плавно грати нею впівводи.

Проблеми при вудінні на живця виникають в тому випадку, якщо паралельно з окунем активізуються інші хижаки, особливо великі. Терміново доводиться ставити більш товсту волосінь, а при щукових хватках - ще і металевий повідець, що негативно позначається на клюванні окуня. Але чи не краще в таких ситуаціях відкласти в сторону вудку, зібрати спінінг і "розібратися" для початку з більш солідним хижаком?