Основи ловлі форелі нахлистом

Легке і витончене одноручне нахлистове вудилище зі спеціальним конусним, не намокаючим шнуром і вдало підібраною невеликою "мушкою" в руках досвідченого рибалки є самим досконалим і найбільш здобутливим знаряддям ловлі форелі. Нахлистом можна успішно ловити форель у всіх водоймах, де вона водиться: і в струмках, і в потужних гірських потоках, і навіть в стоячих гірських озерах. У прозорій воді зі спокійною гладкою поверхнею кращі результати дає ловля на "сухі", тобто плаваючі на поверхні води пухнасті, змочені рідким вазеліном "мушки".

Погода значною мірою впливає на клювання форелі, в принципі, так як і на клювання інших видів риб. Але звичайно тут є свої закономірності. Після дощу і у вітряну погоду форель можна ловити на "мокрі" мушки, тобто такі які занурюються і йдуть недалеко від поверхні води. При підйомі води в гірських річках форель стає менш обережною, виходить з ям на більш дрібні плеса і азартно починає полювати за пропливаючою здобиччю. Навпаки, при падінні рівня води форель кидається на ями і там якийсь час абсолютно перестає брати на приманки. Таким чином, при ловлі форелі треба передусім звернути увагу на стан води.

Щоб успішно ловити форель, рибалка повинен добре маскуватися і дуже обережно підходити до місця ловлі. Форель надзвичайно обережна риба. Якщо вона побачить рибака на березі, то негайно кидається на глибину під струмінь падаючої води або під камінь, де її не можна побачити. Тому, особливо при ловлі на "мокру мушку", закидування потрібно робити здалеку і не підходити до самого берега.

При ловлі на "сухі мушки" найкраще просуватися по гірській річці знизу вгору. Дуже важливо правильно вибрати "мушку" за забарвленням. З весни форель найкраще ловиться на дрібні коричневі "мушки" які схожі на вечірніх метеликів, та зазвичай з'являються в цей час року біля води. Влітку, а також в середині дня, форель охочіше бере яскраві і строкаті за забарвленням невеликі "мушки": золотисті, жовті, червоні і яркосині. Восени кращі результати виходять при ловлі на сірі та чорні "мушки". Але в теплі сонячні дні все-таки краще ловити на "мушки" більш яскраві і строкаті за забарвленням.

У стоячих водоймах з прозорою водою, на гірських озерах і на плесах гірських річок з повільним, ледве помітним плином, форель найкраще ловиться не на штучні "мушки", а на коників, невеликих метеликів, водяних комах і личинок.

Все це відноситься, до денної ловлі форелі в певних умовах. Зрозуміло, рибалка повинен проявляти свою спостережливість і всякий раз підбирати таку "мушку", яка буде служити найкращою приманкою для риби. При виборі "мушки" треба враховувати ту обставину, що кращими годинами для ловлі форелі вважаються денні - з дев'ятої ранку до третьої години дня.

Влітку, успішно ловити форель можна і в ранкові години, і на добре освітлених ділянках ріки-при заході сонця. У цих випадках треба застосовувати вже не ті "мушки", на які форель ловилася вдень, а інші, що більше наближаються за забарвленням і за розмірами до комах, що літають над водою ввечері або вранці. Зазвичай це не яскраві і не строкаті "мушки", а темні і сірі. 

Так як при ловлі одноручним "нахлистом" доводиться робити закидування на значні відстані (до 20 метрів і більше), а за цих умов підсікання риби іноді буває затруднено, рекомендується після закидання вершинку вудилища опускати вниз, не послаблюючи шнура. При дотриманні цього правила підсікання риби робиться плавним і затяжним помахом вудилища на себе. При цьому риба засікається дуже міцно і рідко сходить з гачка.

Велику рибу треба виважувати за допомогою котушки і не поспішаючи.

Рибалка, який керується цими порадами, завжди винагороджується хорошим уловом і отримує велике задоволення ...